Її посмішка мов сонце

​     Почну з самого початку. Я скрипачка, одного разу після концерту в честь підтримки України, до мене підійшов чоловік, який виявився деригентом любительського оркестру і запросив мене туди. Для мене це було неочікувано, але я зраділа, що матиму можливість грати в оркестрі.

   Одного дня я отримала повідомлення від валторністки з оркестру, що на цьому тижні відбудеться концерт, і чи знайшла я вже спосіб як я буду добиратися, так як концерт відбудеться в іншому місті. Це було дуже добре що вона мені повідомила про це, так як я ніяких повідомлень не отримувала.

     Ще один концерт, але в тому ж місті де я зараз проживаю , тому проблем з тим як дістатися до місця призначення не виникало. Але в день виступу я почала трохи сумніватися чи правильно я почула коли ми зустрічаємося. Спочатку я написала Таті, але вона не відповідала.

        Ми домовилися зустрітися в понеділок, але до понеділка ще мав відбутися гей парад і ще один концерт. Я пішла на прайд сама, але в переписці мінорів всі почали писати, що давайте зустрінемось, я стою тут, а я тут. Але там такий величезний натовп був, що жах. До цього ж жара неймовірна.

      Я написала Луні коли  вона може зустрітися. Ми домовилися на 4, вона прямо запропонувала конкретні години коли вона вільна і запитала куди я хочу піти. Але я незмогла нічого запропонувати, лише прогулятися в місті. Вона погодилась, і сказала на місці вирішимо. 

      Їхали ми на автобусі, тому зустріч була ввечорі, щоб якраз на ранок ми були на місці. Мені трохи важко було дістатися, так як там де я зазвичай пересідаю на трам відбувалися ремонтні роботи, і в такому випадку треба трохи пройтися. А з валізою та іншими речами це не дуже весело.

        На другий день по графіку мав бути пляж, але ми на нього врешті-решт не пішли. Ще вчора нам повідомили, що замість пляжа буде репетиція.

       Цього разу ми прокинулися раніше, так як збиралися на пляж. Я ще й всіх почала будити, бо вони не прокинулися від будильника. Анна ще вагалася йти, чи ні(вона пішла спати в 6 ранку), але все-таки пішла.

      Ми прокинулися, поснідали. До речі сніданки кожен раз були однакові, але мені подобалися. Я кожен раз намагалася підсісти до декого, але цей дехто полюбляє спати. В цей день ще приїхала Илюіз (арфа), а вона зазвичай доволі багато тусується з Луною. 

       Ми всі прокинулися, поснідали, Луна запитала, чи добре мені спалось.Потім в нас була невеличка репетиція, і перегрузивши всі барабани, ми вирушили на екскурсію. В цей день було доволі прохолодно.

      Цього разу в нас був виїзд доволі рано. 

     Зранку мене Таня запитала як я вчора погуляла. Я трохи їй розповіла, і по секрету сказала, що Луна хвалила її гру. Вона здивувалась, сказала, що дуже приємно і відповіла на це, можеш їй передати, що вона теж дуже круто грає. Адже багато складних партій виграє саме вона.

   Я прокидаюсь в 6 годин ранку від метушні. Дивлюся Таня спить, стоять Мальо, Естер і Аня. На годиннику 6 ранку. Я запитала»Ви на пляж», вони ржуть, та ні ми тільки вернулись просто. Я лягла далі спати.