До дідька німецьку

Кевін справді не знав нащо йому додаткові з німецького. Ні, ну справді. Це була жахлива, просто неймовірно тупа ідея в розпалі сезону: піти на довбані курси. Тренування виснажували, півфінал уже був на носі, проблеми з покаліченим в Гнізді Нілом, який щосили рвався на корт, та беземоційним Ендрю, який навпаки стовбичив у воротах, ігноруючи всі м’ячі, взагалі не спрощували Кевіну життя. Та все ж, зараз він уперто намагався либонь завчити хоча б базові слова та фрази німецькою, періодично лаючись собі під ніс. 

Заняття проходили жахливо. Німецька здавалася неможливою. Хто ж знав, що для того, щоб просто розуміти балачки Міньярдів треба пройти дев’ять кіл пекла в лиці артиклів, часів і відокремлених префіксів та суфіксів. Хто взагалі їх відокремлює на кінець? Але мета була поставлена: будь що вивчити ту кляту німецьку, адже тільки так можна буде якось контролювати Міньярдів та Хеміка на полі. 

Кев ніколи не зізнається, але на курси він також пішов з ціллю навчитися розуміти ще й балачки братів. В теорії, він належав до їх компанії, що там вже казати, він навіть ділив кімнату з ними. Та на практиці буквально кожна друга фраза Міньярдів була німецькою, а Хемік після чергового зідзвону з Еріком буквально плутав англійські слова з німецькими, розмовляючи такою собі мішаниною, зліпленою з двох мов. Сказати, що це неймовірно виводило з себе - нічого не сказати. Ліве око Кевіна давно почало нервово сіпатись, а сьоме чуття вже підказувало, що невдовзі така доля спіткає ще й праве. Отож, вивчити німецьку стало майже життєво необхідною ціллю для нього, та все ж це ніяк не спрощувало ситуацію.

***

На третьому тижні вивчення німецької прогрес вже був помітний. Кожного разу, коли Кевін ловив себе на тому, що розуміє мовну мішанину Нікі, він радів так, ніби виграв олімпіаду з ексі або навіть виграв гру проти воронів (що насправді було набагато вищою оцінкою радості в особистій шкалі щастя Дея). 

Тренувальні ігри команди були все такими ж незграбними та неможливо провальними. Ендрю все так і стояв стовбом,не враховуючи вчорашній день, коли той знайшов хорошою ідеєю бити лисам прямо по ногах, а Ніл все так і поривався на корт, ніби він вмре без відчуття слизького паркету під ногами та ключки в побитих життям руках. Та незважаючи на це, Кевін все ж поволі покращував тактику, чуючи, та частково розуміючи, братів, які перекидалися фразами під час гри.

Якщо не враховувати кілька нових синців від влучних ударів Ендрю з вчорашнього тренування, ця неділя була досить непогана для такої команди як Лиси. Звичайно ж, проблеми все ще були: Ден плуталася в ногах, Мет занадто сильно бив по м’ячу, а про Хеміка годі вже було казати, та це було все ж цілком прийнятно, а отже, поїздка до Едемських Сутінок була для Дея повністю заслуженим відпочинком. 

Після п’ятничного тренування Ендрю одразу кудись зник, а тому Кевіну прийшлося збиратися в прекрасній компанії завжди невдоволеного Аарона, та Нікі, що все ніяк не міг закрити свого рота.

-   Я вам точно кажу, між Ендрю та Нілом нічого не може бути! Елісон просто не сповна розуму, якщо справді так вважає, - сумбурно лепетав Нікі, поки натягував на себе свої чорні джинси й бомбер. - Ви Ендрю бачили? Він після зняття з пігулок ніби живий труп, ходить весь час такий нусуплений. Які можуть бути стосунки? Хіба що з Рене, в такому випадку…

-   Хемік, ти можеш хоч секунду свого життя помовчати, га? - вигукнув нарешті Аарон, неспроможний витримувати постійні балачки Нікі. - Ні з ким Ендрю не зустрічається. Крапка! Годі вже вигадувати ці безглузді теорії, мені однієї Рейнольдс вистачає, але, на щастя, я її майже й не бачу. А ось ти постійно поруч, тому будь так ласкавий: закрийся вже нарешті!

 -   Кеві-і-н! Ну хоч ти скажи щось, - благально глянув на Дея Хемік. - Існує хоч одна людина, яка може підтримати діалог зі мною? 

-   Звичайно існує, - нарішті зав’язавши нові кросівки, підняв голову Кевін, - і це Ендрю. Він з радістю послухає де, з ким і в яких позах воліє бути. Єдине - не факт, що ти залишишся живим після цього, але це вже дрібні деталі. Тому просто по дружньому раджу завалитися, поки Ендрю не повернувся.

-   Які ж ви всі нестерпні, піду від вас колись і буде вам щастя, - ображено мовив Нікі та, драматично гупнувши дверима, вийшов з кімнати.

Кевін не мав бажання обговорювати це з Нікі, але насправді наодинці з собою також часто думав про це. Ці незрозумілі стосунки між Ендрю та Нілом бентежили його, оскільки він хотів зробити з Джостена чемпіона, а нетрадиційна орієнтація буде в цьому заважати. Невже це не очевидно, господи?! Однак Ніл, либонь, забув про це, або й зовсім не хотів думати своєю скаліченою головою, оскільки тільки сліпий міг не побачити занадто очевидні факти. Ендрю завжди в будь-якій ситуації ставав на бік Ніла. Пригадуючи ту ситуацію в Колумбії, коли рука Міньярда буквально лежала на животі у Джостена, ставало все більш ніж очевидно. Ендрю ненавидить дотики, тому було лише одне пояснення того, що після тієї сцени Ніл все ще живий та відносно здоровий, якщо зараз його можна було так назвати. Що вже казати, голкіпер навіть грав тоді, коли Джостен просив його. Міньярд не слухав ні тренера, ні Ден, ні самого Кевіна, та як тільки Ніл-я-просто-попросив-Джостен з’являється на горизонті - всі проблеми магічним чином вирішуються.

Думки Кевіна перервав гуркіт дверей. Ендрю зайшов в кімнату, але швидко закрився в ванній. На перший погляд, Ендрю був такий, як завжди, але Кевін помітив щось незвичайне в його набурмосеному лиці. На жаль, Дей бачив, що голкіпер після тренувань попрямував одразу в кімнату Ніла. Питання залишається в тому, що такого там відбулося, що змусило Ендрю проявити краплю емоцій. Можливо, вони пили каву, можливо, Ніл розказував йому анекдоти, а може… Кевін просто не хотів цього знати. Насправді, він хотів в цілому забути той факт, де був Ендрю та зупинити той потік фантазії, який невпинно руйнував йому зараз психіку. Уявляти не хотілося, але він все ж уявив. Дарма. Дуже дарма.

Через п’ять хвилин усі монстри вже стояли в коридорі. Поки Кевін перевіряв чи не змастилася клопітка праця Елісон над покаліченим лицем Ніла, Дей також непомітно просканував інші відкриті частини тіла, але нічого підозрілого так і не помітив. Хоч засосів немає, і на тому дякую. Просто хотілося вірити, що за ті п’ятнадцять хвилин нічого не сталося.

Клуб “Едемські сутінки” був як завжди забитий. Кевін швидко розтовхав натовп, шукаючи бажаний столик, але людей справді було море, тому довелося прямувати одразу до бару. Компанія Роланда якось зовсім не надихала, однак вже через кілька хвилин місце таки звільнилось, і Кевін квапливо попрямував туди. 

Коли напої були вже випиті, а Аарон з Нікі зникли десь в натовпі спітнілих людей, Ніл взяв тацю та попрямував знову до бару. На той момент Кевін вже відчув, що тіло поступово розслабляється, що всі проблеми сезону та гейських стосунків в команді не такі вже й проблеми, а тому з нетерпінням чекав на нову порцію шотів, аби остаточно накидатися. Та щастя противало недовго.

-   Warum glaubt Roland, dass Sie mich fesseln wollen? - мовив Ніл до Ендрю, і Кевін майже вдавився текілою.

(Чому Роланд думає, що ти хочеш мене зв’язати?)

Дей не повністю зрозумів фразу: щось, очевидно, пов’язане з Роландом та з мотузками. Однак такий набір слів занадто сильно змушував фантазію працювати не в тому руслі, і Кевін все ще не хотів випадково підслухати щось, що підслуховувати зовсім не хотілось. Пити він більше не став, оскільки ризик вдавитися насмерть був надто великим, а піти на танцмайданчик було максимально підозріло, оскільки він ніколи не танцював. 

Ендрю застиг зі стаканом в руці, і на цьому моменті Кевіну захотілося терміново провалитися під землю. Він тричі прокляв себе за ідею вчити німецьку і ще стільки ж за те, що взагалі поїхав сьогодні сюди. Дей міг спокійно собі грати далі без знання того куди, з ким і як на довго Аарон відправляє Нікі кожного тренування. Але, на превеликий жаль, на дану секунду часу він сидів тут, в Едемі, ховаючи свої очі куди-завгодно, лише б не дивитися на цих двох. Між Ендрю та Нілом буквально відчувалась атмосфера напруження, а Кевін все більше і більше вдавлював себе в цей чортовий диван, маючи на меті злитися з ним тут і зараз. Хоча ні, на багато краще стати ним, було б просто чудово.

Кевін правда щосили намагався абстрагуватися від цього всього, але не виходило, подальші фрази тільки добивали його тендітну нервову систему.

-   Ich wusste nicht, dass ich ein persönliches Problem für dich bin. Du hasst mich, weißt du noch?

(Не знав, що я твоя особиста проблема. Ти мене ненавидиш, не забув?)

Бачить Бог, Кевін не хотів цього. Коли здавалося, що гірше вже бути не могло, фортуна неочікувано повернулася зовсім іншим боком для Кевіна.

-   Jeder Zentimeter deines Körpers. Aber das heißt nicht, dass ich dir nicht den Schwanz lutschen will.

(Кожен сантиметр твого тіла, але це не означає, що я не хочу тобі відсмоктати)

Якщо існує спосіб більш швидкого протверезіння, Кевін ні за що в це не повірить. Не варто знати як і навіщо Дей вивчив цю фразу, але суть залишалась одна: хотів цього чи ні, він зрозумів занадто багато. Сьоме чуття таки не підвело, і праве око все ж почало сіпатися теж. Дею хотілося розридатися, але замість цього абсолютно не кліпаючи очима, він мовчки застиг, повністю забивши на недопиті шоти. 

Приїхали, мінус нападник та голкіпер в професійній лізі по ексі. Коли це сталося, а головне навіщо? Що це взагалі означало? По спантеличеній відповіді Ніла “Я тобі подобаюся?” та його виряченим очам стало швидко зрозуміло, що зараз в шоці перебував не тільки Кевін. Цікаво було лише те, наскільки тупим треба бути, аби задаватися такими питанням, в момент, коли тобі буквально тільки-но зізналися в своїх таємних бажаннях. Цікаво було й те, як Ніл зі своєю супер розвинутою за роки втечі дедукцією не зміг скласти 2+2, все ж було очевидно навіть сліпому коту…

-   Кевін? - перервав думки Аарон. - ти взагалі на цій планеті зараз? Може давай якось зав’язуй зі своїм алкоголізмом, бо колись спіймаєш ти білочку, і мої навички двох років хімфаку вже не допоможуть. Мені то все одно, хоч упийся, та якось максимально не хочеться потім слухати ниття Ніла та Ваймака з приводу просраного сезону.

Кевін ніколи б не подумав, що таке прийде йому в голову, але зараз срати він хотів на просраний сезон. єдине , чого хотілося - упитися вусмерть. Дей не був певен скільки він просидів в такому стані, можливо 5 хвилин, а можливо й годину. Все, що він зараз міг видавити було сухе: “Ага”.

-   Я тобі обіцяю, колись ми тебе залишимо тут, бо постійно тягати твою тушу - таке собі задоволення, - Нікі театрально зітхнув і розвернувся до виходу.

Поїздка назад видалася напрочуд тиха. Навіть Нікі мовчав, хоча зазвичай той не затухав. Це було дуже погано, майже катастрофічно. В такій тиші думки генерувалися зі швидкістю світла, а фантазія змушувала уявити те, чого уявляти зовсім не хотілося. 

Вдома Кевін насилу заліз в ліжко, понад усе мріючи забути цей день, але все ще усвідомлюючи - пам’ять його в цей раз не підведе.

У той день Кевін зрозумів три речі: 

1. ніколи не залишайся поряд з Ендрю та Нілом на самоті;
2. ніколи не сперечайся з Елісон на рахунок чиїхось стосунків;
3. до дідька цю срану німецьку!