В руках майстра

— Наче це тут, але щось дуже все підозріло виглядає…

Остап ще раз звірився з навігатором і знову перевів погляд на багатоповерхівку в самому центрі міста. Йому одразу здалося, що масажний кабінет на шістнадцятому поверсі — то дуже дивна річ, але… зараз все здавалося навіть підозрілим. Ну подумаєш, винайняли офіс під салон, але ж перед ним була жила будівля, яка однозначно відносилася до преміум сегмента.

Постоявши ще кілька секунд, Остап знизав плечима та пішов до парадного входу. Врешті решт, друзі не могли подарувати йому якусь дичину, знаючи, що він дійсно регулярно ходить на масаж після невдалого падіння на батуті.

Пройшовши охорону, яка без зайвих питань його пропустила, проїхав ліфтом, який, знову таки, виглядав дорогим, але все ж звичайним, та потрапив на поверх з одними лише дверима. Оббитими бомбованою шкірою, наче з фотографій п’ятизіркових готелів.

Остап подумав, що це дивно, але коли він ще бував в дорогих салонах в елітних багатоповерхівках? Звичайний масажний кабінет, що біля офісу — був для нього чудовим рішенням, щоб збігати на обіді на сеанс.

На стіні була одна лишень кнопка виклику і це здавалося досить логічним — салон дорогий, міг собі дозволити викупити увесь поверх.

— Слухаю вас? — Остап трохи підстрибнув, коли замість звуку відкривання замку почув голос з домофона.

— Доброго вечора, я на восьму записаний. Остап.

Кілька секунд нічого не відбувалося, але потім замок таки пискнув. Чоловік у чорному костюмі відчинив двері та, завмерши ще на секунду, попросив заходити.

Остап майже встиг пошуткувати, що охорона наче до них що не клієнт, то важлива шишка.

— Доброго вечора, пане Остап, — жіночка в яскраво червоному костюмі з високою зачіскою привітно посміхнулася. — Мене звати Лариса. Перепрошую, доведеться трохи зачекати. Кімнату ще прибирають. Прошу за мною. Може каву чи чай?

— Можна води просто?

Остап йшов слідом, але не міг не крутити головою. Якщо біля ліфта тільки двері вибивалися з картини, то з цього боку все виглядало досить гармонійно. Меблі були майже як двері. Стіни спокійного сірого відтінку, але їх розбавляли картини з підсвідкою як у музеї, та різноманітні вази з різними столиками.

— Звичайно, зараз принесуть. Сідайте, будь ласка.

Лариса провела Остапа в найближчу з кімнат, де було декілька диванів та крісел. Зрозуміло, що це був передпокій, де могло одночасно знаходитися кілька людей, але в той момент здавалося, що тут забагато місця лише для них двох.

— Як ви дізналися про наш салон, Остапе? — порушила мовчання Лариса.

Вона сиділа в кріслі та пильно роздивлялася Остапа, хоча це було не одразу помітно за привітною усмішкою.

— О, друзі подарунок на день народження зробили, — він поліз в сумку, діставши заламінований аркуш. — Навіть флаєр зробили, — показав та взявся роздивлятися сам. — Не знаю навіщо взяв. Можливо в той момент мені здалося, що він стане в нагоді.

На аркуші були зображене приміщення масажного кабінету ніби з якогось СПА-салону. Кілька не дуже вправно доданих майстринь посміхалися, стоячи поряд зі столом. Великими літерами зазначалося, що то є разовий сертифікат на фантастичну пригоду, та що виданий він виключно Остапу.

— Будьте впевнені, ми зробимо все, щоб цей подарунок запам’ятався як найкраще та завжди будемо раді бачити вас у себе в салоні.

— Ну якщо майстер зможе врахувати всі мої зауваження, то це дійсно буде чудово.

— Не хвилюйтесь, — посмішка Лариси стала ширше, а в кутках очей показалися зморшки. — Наші майстри уважно слухають побажання клієнтів, тому не соромтесь — розповідайте все. А ось, до речі й вони.

Двері відчинилися і в кімнату увійшли двоє. Хлопець і дівчина. Обидва в спеційному вбранні виглядали професіоналами своєї справи.

— Обирайте хто з майстрів вам подобається більше. Данило чи Мар’яна?

Остап здивовано глянув на Ларису, не очікувавши, що йому взагалі дадуть обирати. Але його швидко наздогнана думка, що він був в дорогому масажному салоні і йому зараз пропонували вибір між майстром чоловіком та дівчиною. Ледве по лобі себе не хряснув, наскільки то було очевидно. Навіть останнього разу при записі в нове місце його питали чи важлива стать майстра. Треба було ж роздягатися. Для когось то був принциповий момент.

Для Остапа ні, але зараз вибір був очевидний.

— Давайте Данило.

Лариса кивнула та запропонувала хлопцю-майстру продовжити.

— Прошу пройти за мною, — кивнувши, Данило дочекався поки Остап встав і притримав для нього двері.

Проходячи повз, Остап посміхнувся другому майстру та отримав посмішку у відповідь. Він не став озвучувати свої думки, переживаючи не образити, але він сумнівався, що тендітна дівчина півтора метра зростом змогла б добре пром’яти його напружені м’язи. Якби мова йшла про розслабляючий масаж, то в її майстерності сумнівів не було б.

Данило напрочуд мав всі зовнішні показники, що могли свідчити про сильні руки та можливість скрутити будь-якого клієнта вузлом. Короткі рукава сорочки виставляли на показ рельєфні м’язи, які були майже на лінії очей Остапа через високий зріст хлопця.

— Прошу, проходьте, — відкривши інші двері, Данило знову пропустив Остапа вперед в просторе приміщення, де було не менше шкіри ніж ззовні, але був масажний стіл.

— О, чудово, бо мені вже почало здаватися все таким підозрілим, — Остап одразу скинув рюкзака на стілець при вході та стягнув толстовку через голову. — Повністю ж роздягатися? — скоріше для протоколу запитав, бо навіть не звернув увагу на Данила. То дівчата-майстрині могли ще попросити почекати поки вони відійдуть, а хлопця чого ж соромитись? — В мене дуже забита шийно-комірникова зона. На жаль короткі прогулянки не дуже допомагають при сидячій роботі. А ще в мене не так давно було запалення попереку. Курс лікування пройшов, але іноді про себе нагадує, — Остап склав джинси до іншої одежі та взявся за спіднє, коли все ж глянув на масажиста. Данило стояв з рушником в руках та пильно на нього дивився. Наче здивовано трохи. — Щось не так?

— Та ні, — хлопець поозирався навкруги, але швидко повернув зоровий контакт. — Лягайте і можемо розпочати. Хочете, щоб я почав зі спини?

— Так, промни її добренько, будь ласка, — Остап скинув останнє та швиденько ліг на жорсткий та одночасно м’який стіл. — Ну якщо ще на щось час залишиться, то на твій розсуд. Ти ж тут професіонал.

— Як скажете, — Данило накрив його ноги та сідниці рушником. — Скажете, якщо буде занадто.

— Звісно, — Остап посміхнувся в отвір для обличчя та посовав плечима, передчуваючи сеанс помірного болю у суміші з розслабленням.

Данило не підвів. Руки в нього дійсно були ладні. Ніжні та сильні, коли це було потрібно.

Пром’явши спину, оцінив пласт роботи та взявся працювати. Остап спочатку слідкував за пересуванням ніг Данила, але як тільки той перейшов на шию, примружив очі від задоволення, трохи напружуючись від рідкісних спалахів болю. Навіть замріявся, коли впевнені пальчики перейшли до голови, масуючи потилицю та перебираючи трохи задовгі вже пасма волосся.

З блаженного стану Остапа витягнув холод, що так різко зустрівся зі шкірою ніг. Навіть член трохи підтиснувся, відчувши на собі неочікуваний вихор від знятого рушника.

Данило прикрив тепер спину, почавши розминати ноги. Теплі руки так приємно ковзали по покритій мурашками шкірі, що Остап відчув майже сексуальне бажання зігрітися від тепла чужого тіла. В тім, йому здалося, що думка трохи недоречна та точно не варта була того, щоб казати таке майстрові. Він був впевнений, що всі переживання були всередині. Виявляється вони все ж трохи прорвалися назовні. Бо інакше як бажанням допомогти клієнту, що втрапив у сороміцьке положення, Остап не міг пояснити того, що Данило поправив його член, щоб той собі спокійно лежав між ногами.

Це було одночасно сороміцько і так професійно, що Остап просто вражено промовчав. Данило саме проминав сідниці та якось мимохідь переклав член, навіть не відриваючись від процесу.

В голові закрутилися різні думки, навіть відволікши від насолоди процесом розминання м’язів. Але все йшло звичним чином. Можливо то якісь його застаріли установки заграли. Де як не на масажному столі тіло людини відкрито перед майстром? Він же не соромиться роздягатися перед лікарем. Останній так взагалі ще й з середини подивитися може за потребою. А чим масажист гірший?

Думки вже неслися, зовсім відриваючи від процесу, що відбувався в кімнаті. Остап згадав, що його основний масажист розповідав, що масажувати можна абсолютно все. В прайсі завжди є і масаж ніг, і обличчя. В нього он навіть були дві клієнтки, які приходили саме на масаж грудей. Тоді він одразу присік хтиві коментарі, розповівши, що то дійсно покращує циркуляцію крові та носить виключно професійний характер. Хоча майже одразу додав, що хоч би одна попросила масаж статевий. Він би тоді її і пальцями, і язиком.

Гикнувши від спогадів, Остап постарався відігнати зайві думки, зосереджуючись на свому масажі. Данило як раз розминав йому сідниці, ковзаючи по внутрішній частині стегон.

Проте взагалі відхреститися від зайвих думок не вдалося. Дуже вже приємними були рухи й Остап почав переживати, щоб не збудитися остаточно. Бо, як казав раніше масажист: можна м’яти все. Мабуть, і масаж члену якось особливо виконувався. Там же крові ого-го. Після травм відновлення функцій чи після складних операцій. Звісно, що тут зазвичай мався на увазі самомасаж, але ж повинен був хтось показати вперше чи робити, якщо чоловік сам не міг? У двох з партнером? А взагалі, чи можна було назвати мінет масажем члена?

Господи, ну куди його понесло? Остап майже застогнав від сорому, бо відчув, як його член таки наливається кров’ю. Ото знайшов про що думати на масажному столі. Ще подумають, що Остап якийсь збоченець та ходить на масаж заради хтивої втіхи, а просить друзів записати, бо на його ім’я вже в чорних списках.

Хотів щось зробити. Але не встиг і розглянути бодай один з варіантів, як чужа рука пройшлася по члену. Остап завмер, не впевнений чи не здалося йому. Але друге погладжування, а ще рука, що чітко ковзнула між сідниць, зробили розуміння однозначним.

Підхопившись, Остап превстав, розвертаючись. Хотів просити вибачення, що таке сталося і сказати, що з тим не треба нічого робити. Ну не був він в дорогих салонах, і якщо тут було прийнято «допомагати» в таких ситуаціях, то то вже було зайве. Хотів, але завмер, побачивши Данила повністю голого зі здивуванням на обличчі.

— Якого біса? — хоч в середині вирувало здивування, очі стрімко пробіглися по рельєфу фігури та нижче до ніпівстоячого члена. — Я сумніваюся, що це має так бути.

Серце билося немов навіжене, але тіло заклякло як олень у світлі фар. Лише член продовжував реагувати на картину однозначно. Два оголені хлопці в закритій кімнаті — комусь тут точно перепаде.

— О ні, це саме основна частина процесу, — Данило підійшов ближче, обпершися руками в стіл.

Остап сковтнув, радіючи, що рушник зіслизнув і зараз прикривав його нижче. Даючи бодай якусь крихту впевненості. Розумів, що треба було збирати речі й тікати хутчіше звідси, але Данило, наче змій-спокусник, посміхнувся та почав повільно водити рукою по своєму члену. Просто на очах той піднявся, наче солдат по ранковій команді.

— Ми можемо спинитися на цьому чи я можу продовжити масаж всім тіло. Або просто відсмоктати тобі.

Остап приснув, нарешті відмерши. Замахавши руками перед обличчям, змусив Данила трохи відсунутися.

— Чекай-чекай. Яка ще основна частина? Тут що роблять… еротичний масаж? — додав тихіше, озирнувшись ніби його могли почути.

— То ти дійсно не знав, — Данило хмикнув, склавши руки на грудях та відвівши погляд. Зі стоячим членом якось кумедно виглядало. — Так, це масажний салон, де роблять масаж тілом. Мінет чи секс за домовленістю.

У Остапа очі ледь на лоба не вилізли. Пазл склався моментально. Розташування без якихось вивісок, охорона на вході, дивний інтер’єр, адміністратор наче сутенер, вибір майстра. Якого біса його друзі й слова не сказали, що за сюрприз такий підготували, — ще залишалося питанням відкритим. Невже він таки сильно нив, що не міг нікого знайти, а у застосунках знайомств взагалі була якась чорна смуга?

— Ніякого сексу, — і поспіхом додав, — ніякого мінету. Господи, як це ж..?

— Тоді можу просто руками, — Данило пограв пальцями, весело посміхаючись. — Тобі сподобається.

— Слухай, я не маю нічого проти… одностатевих відносин, — у масажиста аж брови підскочили від такого формулювання, — але це якось неправильно, — Остап знову підняв руки, показуючи навкруги. — Це все.

Данило закотив очі та одним швидким рухом запустив руку під рушник, схопивши все ще готовий до пригод член Остапа.

— Давай так. Я не зроблю нічого, що тобі не сподобається, але ти даси мені кілька хвилин, щоб показати від чого ти відмовляєшся.

— Якщо ти покажеш, то, підозрюю, що вже буде не відмова.

Данило хитро посміхнувся перш ніж відповісти:

— Саме так, — та ще раз стиснув член Остапа провівши рукою вгору та покрутивши кулаком голівку.

Це було дійсно шикарно. І спокуса продовжити була занадто сильною, щоб так просто взяти й піти дрочити до туалету.

Остап зробив останню спробу відмовитись. Облизнув пересохлі губи, збираючись сказати «ні», але завмер прочитавши навпроти мовчазне «погоджуйся».

А, власне, якого біса?! Правила існували для того, щоб їх порушувати. Тим паче до прийнятих в суспільстві стандартів у Остапа було забагацько питань.

— Добре, але якщо що ти спинишся, — це було не питання, але Остап все одно дочекався кивка. — Отже. Що мені робити?

— Лягай на спину та розслабся, — Данило безапеляційно відкинув рушник, наче знявши останній запобіжник, і Остап мимоволі ковтнув набіглу слину.

Опустившись знову на стіл, Остап розгубився, куди подіти руки. Трохи пововтузився, зробив глибокий вдих та закрив очі, намагаючись розслабитись. В голові кружляв вир думок, але от зараз було зовсім не до морально-етичної складової. Втім, все в мить стихло, коли на тіло полилася олія.

Остап підхопився, але чужа рука вмить притисла його до столу, починаючи ковзати по ставший дуже слизькій шкірі. По грудях, обходячи соски, та нижче до пупка, куди знову полилася олія. Він ледь не застогнав, коли вона, тепла і густа скапувала з члена. Як чужа рука ковзнула поряд, розвівши пальці та пестила навкруги, коли тільки й треба було стиснути сильніше.

Чарівне розтирання продовжувалося не довго. Руки пропали, а стіл трохи скрипнув, але не прогнувся під масою ще одного тіла.

Остап перелякано розплющив очі, але Данило швидко запевнив, що двох точно витримає. І додав, що цей стіл і трьох тримав.

Не встиг Остап поставити уточнювальне питання, як почалася нова магія. Виявилося, що тепле масло — то були лише квіточки. Ягідка нависла та почала притискати у стіл.

Данило дійсно знав свою справу. Не дозволяючи собі просто лягти зверху, він ковзав, змінюючи нахил та натиск. То він накривав Остапа майже всім тілом, то торкався лише членом.

— Розстав ноги та зігни їх в колінах, — майже пошепки попросив майстер спокуси та хтивості. О так, тепер Остап був ладен називати його саме так. І кому, як не майстру слід довіряти.

Без зайвих слів, Остап зробив саме так, як просили. Відкрився, відчуваючи, як олія повільна стікає йому між сідниць. Туди ж ковзнули й пальці Данило, все ж змусивши напружитись.

— Я тільки підсилюю, — пояснив він, наче відчувши хвилювання Остапа. — Може бути трохи незвично.

Трохи неправильно охарактеризував Данило те відчуття, коли чужий палець, хоч і добре змащений, входить у твій анус.

Вже після сеансу, коли Остап стояв біля високоповерхівки та бездумно курив, в голові був лише вітер, а в тілі невимовна легкість. Він не пам’ятав, як змивав олію та сперму, як прощався та виходив з будівлі. Не пам’ятав як вирішив відійти та дістати припасену саме для таких випадків пачку. Не пам’ятав все це. Але чудово пам’ятав, як Данило відкрив йому зовсім інше призначення його дупи. Тепер ще й під час візиту до проктолога нервувати доведеться.

Затягнувшись, Остап повільно видихнув гіркий дим. От наче подарунок десять з десяти. Але свідомо повторити він точно не наважиться.